ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЦИТРАМОН-ДАРНИЦЯ

(СITRAMON-DARNITSA)

Склад:

діючі речовини: ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, кофеїн;

1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, какао, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:таблеткисвітло-коричневогокольору з вкрапленнями, плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою, із запахом какао.

Фармакотерапевтична група.Аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Лікарський засіб чинить аналгезивну, жарознижувальну та протизапальну дію. Компоненти, що входять до складу лікарського засобу, посилюють ефекти один одного.

Антипіретичний ефект ацетилсаліцилової кислоти реалізується через центральну нервову систему шляхом пригнічення синтезу РGF₂ у гіпоталамусі у відповідь на вплив ендогенних пірогенів. Аналгетичний ефект має як периферичне, так і центральне походження: периферичний ефект – пригнічення синтезу простагландинів запалених тканин; центральний ефект – вплив на центри гіпоталамуса. Ацетилсаліцилова кислота також зменшує агрегацію тромбоцитів.

Парацетамол чинить аналгезивну, жарознижувальну і дуже слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабко вираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.

Кофеїн збуджує центральну нервову систему. Кофеїн підвищує позитивні умовні рефлекси, стимулює рухову активність, послаблює дію снодійних і наркотичних речовин, посилює дію аналгетиків і жарознижувальних засобів.

Фармакокінетика.

Не вивчалась.

Клінічні характеристики.

Показання.

Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб).

Протипоказання.

Підвищеначутливістьдо компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів; тяжкі порушенняфункціїпечінкита/абонирок, вродженагіпербілірубінемія, синдром Жильбера, дефіцитглюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворюваннякрові, гемофілія,геморагічнийдіатез, вираженаанемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, геморагічніхвороби, гостріпептичнівиразки, станпідвищеногозбудження, порушення сну, тяжкаартеріальнагіпертензія, органічнізахворюваннясерцево-судинної системи(утомучисліатеросклероз), закритокутоваглаукома, епілепсія, гіпертиреоз, декомпенсованасерцеванедостатність, порушення серцевоїпровідності, тяжкий атеросклероз, схильністьдо спазмусудин, ішемічнахворобасерця, гострийпанкреатит, гіпертрофіяпередміхуровоїзалози, тяжкі формицукровогодіабету, бронхіальнаастма, спричинена застосуваннямсаліцилатів,ванамнезі, літній вік.

Не застосовувати разом зінгібіторамимоноаміноксидази(МАО) і протягом2тижнівпіслявідміниінгібіторівМАО; протипоказанийпацієнтам, які приймаютьтрициклічніантидепресанти,b-блокатори; протипоказана комбінаціязметотрексатому дозі15мг/тиждень абобільше (див. «Взаємодія з іншимилікарськимизасобами таіншівидивзаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Парацетамол

Метоклопрамідідомперидон можуть збільшувати швидкістьвсмоктуванняпарацетамолу, а холестирамін – зменшувати. Антикоагулянтний ефектварфарину таіншихкумаринівможепосилюватисяприодночасному довготривалому застосуванніпарацетамолу,щопідвищуєризиккровотечі. Барбітуратизменшуютьжарознижувальнийефектпарацетамолу. Протисудомні лікарські засоби (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), якістимулюютьактивністьмікросомальнихферментівпечінки, можутьпосилюватитоксичний впливпарацетамолунапечінкувнаслідок підвищенняступеняперетворення лікарського засобу нагепатотоксичніметаболіти. Приодночасномузастосуванніпарацетамолузгепатотоксичнимизасобамизбільшується токсичнийвплив лікарських засобів напечінку.

Одночаснезастосування високихдозпарацетамолуз ізоніазидомпідвищуєризик розвиткугепатотоксичного синдрому. Парацетамолзнижуєефективністьдіуретиків.Не застосовувати одночасно залкоголем.

Кофеїн

Одночаснезастосування кофеїнузінгібіторамиМАОможевикликатинебезпечне підвищенняартеріальноготиску.Кофеїнпідвищуєефект(покращує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціюєефектипохіднихксантину, a-іb-адреноміметиків, психостимулюючихзасобів.Циметидин, гормональніконтрацептиви, ізоніазидпосилюютьдіюкофеїну. Кофеїнзнижуєефектопіоїдниханалгетиків, анксіолітиків, снодійнихта седативнихзасобів, єантагоністомзасобівдлянаркозута інших лікарських засобів, що пригнічуютьцентральнунервовусистему, конкурентнимантагоністомпрепаратіваденозину, АТФ. Приодночасномузастосуваннікофеїнуз ерготаміномпокращуєтьсявсмоктуванняерготамінузі шлунково-кишкового тракту, зтиреотропнимизасобами –підвищуєтьсяїх ефект. Кофеїнзнижуєконцентраціюлітіювкрові.

Ацетилсаліциловакислота

Протипоказані комбінації.

Застосуванняметотрексатувдозах15мг/тиждень і більшепідвищуєгематологічнутоксичністьметотрексату(зниженнянирковогокліренсуметотрексатупротизапальнимиагентамиівитісненнясаліцилатамиметотрексату зізв'язку збілкамиплазми).

Комбінації, які слідзастосовувати зобережністю.

Одночасне застосуванняібупрофенуперешкоджаєнеоборотномуінгібуваннютромбоцитівацетилсаліциловоюкислотою. Лікуванняібупрофеномпацієнтівз ризикомкардіоваскулярнихзахворюваньможеобмежуватикардіопротекторнудіюацетилсаліциловоїкислоти. Приодночасномузастосуванніацетилсаліциловоїкислотита антикоагулянтівпідвищуєтьсяризик розвиткукровотечі. ПриодночасномузастосуваннівисокихдозсаліцилатівізНПЗЗ(завдякивзаємномупідсиленню ефекту) підвищуєтьсяризик виникненнявиразокі шлунково-кишкових кровотеч. Одночасне застосування зурикозуричнимизасобами, такимиякбензобромарон, пробенецид, знижуєефектвиведеннясечовоїкислоти(завдякиконкуренціївиведеннясечовоїкислотинирковимиканальцями). Приодночасномузастосуванні здигоксиномконцентраціяостанньоговплазмікровіпідвищуєтьсявнаслідок зниженнянирковоїекскреції. Приодночасномузастосуваннівисокихдозацетилсаліциловоїкислотита пероральнихантидіабетичних лікарських засобів групипохіднихсульфонілсечовини абоінсулінупосилюєтьсягіпоглікемічнийефектостанніхзарахунокгіпоглікемічногоефектуацетилсаліциловоїкислотиі витісненнясульфонілсечовини, зв'язаноїзбілкамиплазми. Діуретикивпоєднанні звисокимидозамиацетилсаліциловоїкислотизнижуютьфільтраціюклубочківзавдякизниженнюсинтезупростагландиніву нирках.Системніглюкокортикостероїди (завинятком гідрокортизону), якізастосовуютьсядлязамісноїтерапіїприхворобіАддісона, уперіод лікуваннякортикостероїдамизнижуютьрівеньсаліцилатіввкровітапідвищуютьризикпередозуванняпіслязакінчення лікування.Призастосуванніз кортикостероїдамипідвищуєтьсяризик розвиткушлунково-кишкової кровотечі. Ацетилсаліциловакислотапідсилюєдіюфенітоіну. Ангіотензинперетворюючийфермент(АПФ) впоєднанні звисокимидозамиацетилсаліциловоїкислотиспричиняє зниженняфільтраціївклубочкахвнаслідок інгібуваннявазодилататорнихпростагландинівта зниженняантигіпертензивногоефекту. Приодночасномузастосуванні звальпроєвоюкислотоюацетилсаліциловакислотавитісняєїїзі зв'язку збілкамиплазми, підвищуючитоксичністьостанньої.Призастосуванніз селективнимиінгібіторамизворотного захопленнясеротонінупідвищуєтьсяризик розвиткушлунково-кишкової кровотечі внаслідок можливогоефектусинергізму. Етиловийспиртсприяє пошкодженнюслизовоїоболонкишлунково-кишкового трактуіпролонгуєчаскровотечі внаслідоксинергізмуацетилсаліциловоїкислотиіалкоголю.

Особливості застосування.

У пацієнтів залергічнимиускладненнями, у томучисліз бронхіальноюастмою, алергічнимринітом, кропив'янкою, шкірнимсвербежем, набрякомслизовоїоболонкиіполінозомноса, атакожприїх поєднанніз хронічнимиінфекціямидихальнихшляхіві в хворих згіперчутливістю доНПЗЗнатлі лікування лікарським засобом можливий розвитокбронхоспазмуабонападу бронхіальноїастми.

Прихірургічнихопераціях(включаючистоматологічні) застосування лікарських засобів, які містять ацетилсаліциловукислоту, можепідвищитиймовірністьпояви/посиленнякровотечі.

Зобережністюзастосовуватидлялікуванняпацієнтівіз захворюваннямипечінкитанирок, приерозивно-виразкових ураженняхікровотечахшлунково-кишкового трактуванамнезі, припідвищенійкровоточивостіабоприодночасномупроведенніпротизапальноїтерапії.

Ацетилсаліциловакислота, що входитьдо складу лікарського засобу, навіть уневеликихдозахзменшує виведеннясечовоїкислотиз організму, щоможестатипричиноюгострогонападу подагри учутливихпацієнтів.

Не рекомендуєтьсязастосовувати лікарський засіб безконсультації лікарябільше 5днівяканалгезуючийі більше 3 днівяк жарознижувальнийзасіб.

Припорушенніфункціїнирокіпечінкиінтервалміжприйомамиповиненбути неменше 8годин.

Під час лікуваннянеобхідновідмовитисявід вживанняалкоголю. Притриваломузастосуванні необхіднийконтрользасистемоюзгортаннякровітазарівнемгемоглобіну.

Під час лікування нерекомендуєтьсявживати надмірнукількість напоїв, якімістятькофеїн(такихяккава, чай). Цеможевикликати проблеми зісном, тремор, неприємні відчуттязагрудниноючерезсерцебиття.

Парацетамол

Передзастосуванням лікарського засобу необхіднопорадитися злікарем, якщопацієнтзастосовуєварфаринабоподібні лікарські засоби, якімаютьантикоагулянтнийефект. Ризикпередозуваннянайбільшийу пацієнтів ізнециротичнималкогольнимзахворюваннямпечінки. Лікарський засіб можевпливатинарезультатилабораторнихдосліджень вмістувкровіглюкози тасечовоїкислоти.

Пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем. У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомамиметаболічного ацидозу є глибоке, прискорене чи утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.

Неперевищувативказанихдоз. Не приймати лікарський засіб з іншимизасобами, що містятьпарацетамол.

Якщосимптомине зникають, необхіднозвернутисядо лікаря.

Якщо головнийбіль стає постійним, слідзвернутисядо лікаря.

Зберігати лікарський засіб поза полем зору дітей та у недоступному для дітей місці.

Ацетилсаліциловакислота

Застосовувати зобережністюпригіперчутливостідо аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, приодночасномузастосуванніантикоагулянтів, хворим зпорушеннямикровообігу(наприклад, патологіясудиннирки, застійнасерцеванедостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсисабосильнікровотечі), оскількиацетилсаліциловакислотаможетакож збільшитиризик порушенняфункціїнирокігостроїнирковоїнедостатності. Ібупрофенможезменшитиінгібіторнийвпливацетилсаліциловоїкислотинаагрегаціютромбоцитів. У разі застосування лікарського засобу передпочаткомприйомуібупрофенуякзнеболювальногозасобупацієнтповиненпроконсультуватисязлікарем.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб не застосовують у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При застосуванні високих доз лікарського засобу слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами через можливі побічні реакції з боку нервової системи (запаморочення, підвищена збудливість, порушення орієнтації та уваги).

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб призначають дорослим по 1 таблетці 2–3 рази на добу після прийому їжі. Максимальна добова доза лікарського засобу становить 6 таблеток (за 3 прийоми). Таблетки Цитрамон-Дарниця не слід приймати більше 5 днів як знеболювальний засіб і більше 3 днів – як жарознижувальний засіб.

Не перевищувати рекомендовану дозу.

Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Діти.

Не слідзастосовувати лікарські засоби, що містятьацетилсаліциловукислоту, дітяміз гостроюреспіраторноювірусноюінфекцією(ГРВІ), якасупроводжуєтьсяабоне супроводжуєтьсяпідвищеннямтемпературитіла. Придеякихвіруснихзахворюваннях, особливогрипіА, грипіВ івітрянійвіспі, існуєризик розвиткусиндромуРея, який вимагаєневідкладногомедичноговтручання. Ризик можебутипідвищеним, якщоацетилсаліциловукислотузастосовуватияксупутній лікарськийзасіб, протепричинно-наслідковий зв'язок у цьомувипадкуне доведений.Якщовказані станисупроводжуютьсятривалимблюванням, це можебути ознакоюсиндромуРея. Враховуючивищезазначеніпричини, дітямпротипоказане застосування лікарського засобу без наявностіособливихпоказань(хвороба Кавасакі).

Передозування.

Симптомипередозуванняможутьпроявлятисяпритриваломузастосуванні лікарського засобу або при застосуванні удозах, що у багато разівперевищуютьрекомендовану.

Симптомипередозування, зумовленіацетилсаліциловою кислотою.

Токсичністьсаліцилатівможепроявлятисявнаслідок тривалого застосуваннятерапевтичнихдозабогостроїінтоксикаціїпризастосуванні > 100мг/кг/добубільше 2днів (випадковепроковтуваннядітьмичивипадковепередозування), щопотенційнозагрожує життю.Хронічне отруєннясаліцилатамиможепроходитибезсимптомно, оскільки немає специфічнихсимптомів.Інтоксикаціясаліцилатамисереднього ступенятяжкості, абосаліцилізм, зазвичайрозвивається лишепісляповторногозастосуваннявисокихдоз.

Симптоми: запаморочення, шумувухах, глухота, підвищенапітливість, нудота, блювання,головний більта пригніченнясвідомості – можнаконтролюватишляхом зниженнядози. Шуму вухах можевиникатипри концентрації у плазмі кровівід150 до300мкг/мл. Більшважкіпобічніефекти виникаютьприконцентраціїпонад 300мкг/мл. Основноюособливістюгострогоотруєння єтяжке порушеннякислотно-лужного балансу, яке можеваріюватисьзалежновідвіку пацієнта ітяжкостіінтоксикації. Поширеноюознакоюу дітей єметаболічнийацидоз.Важкістьотруєнняне можнаоцінити лише за концентрацією у плазмі крові. Всмоктуванняацетилсаліциловоїкислотиможеуповільнюватисявнаслідок гальмуванняспорожненняшлунка, формуванняконкрементіву шлункуабовнаслідок застосування лікарських засобів, вкритихентеросолюбільноюоболонкою.

Невідкладнадопомогаприотруєнніацетилсаліциловоюкислотоювизначаєтьсяступенемтяжкості, стадієютаклінічнимисимптомамиівідповідає стандартнимметодам наданняневідкладноїдопомогиприотруєннях. Першочерговізаходи маютьбути спрямованінаприскорення виведеннялікарськогозасобу, атакожна відновленняелектролітногоікислотно-лужного балансу. Внаслідоккомплекснихпатофізіологічнихефектівотруєннясаліцилатамиможутьвиникнутидеякі симптомита лабораторнізміни.

Отруєннялегкого та середньогоступеня: тахіпное, гіпервентиляція, дихальнийалкалоз, підвищенапітливість, нудота, блювання. Лабораторнідані:алкалоз, лужнареакціясечі.

Важке отруєння: дихальнийалкалоззкомпенсаторнимметаболічнимацидозом, гіперпірексія, шуму вухах, глухота.Дихальнасистема: відгіпервентиляції, некардіогенногонабрякулегенівдозупинкидиханняіасфіксії; лабораторнідані:алкалоз, лужнареакціясечі. Серцево-судинна система: відпорушеньсерцевогоритму, артеріальноїгіпотензіїдозупинкисерця. Втратарідинитаелектролітів: дегідратація, олігурія, ниркованедостатність. Лабораторнідані:гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, порушення функціїнирок. Порушенняобмінуглюкози, кетозлабораторнопроявляютьсяу виглядігіперглікемії, гіпоглікемії(особливо у дітей), підвищення рівнякетоновихтіл. Шлунково-кишковий тракт: шлунково-кишкові кровотечі. З бокукрові: відпригнічення функціїтромбоцитівдокоагулопатій. Лабораторнідані: подовження протромбіновогочасу, гіпопротромбінемія. Неврологічні: токсична енцефалопатіята пригніченняЦНСвідмлявості, пригнічення свідомостідо комиі судом.

Симптомипередозування в перші 24 години, зумовленіпарацетамолом:блідістьшкіри, втрата апетиту, анорексія, нудота, блювання, більу животі, гепатонекроз, підвищення активностіпечінковихтрансаміназ, збільшення протромбіновогоіндексу. Симптоми ураженняпечінкиспостерігаютьсячерез 12–48годинпісляпередозування. Можутьвиникатипорушенняметаболізмуглюкози таметаболічнийацидоз.Приважкомуотруєнніпечінкованедостатністьможепрогресуватиіпризвестидо розвиткутоксичноїенцефалопатіїз порушеннямсвідомості, крововиливів, гіпоглікемії, коми, вокремихвипадках – злетальнимнаслідком.Гостраниркованедостатність згостримнекрозомканальцівможе проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навітьза відсутності тяжкогоураженнянирок. Відзначаласятакожсерцевааритмія та панкреатит.

При тривалому застосуванні лікарського засобу в великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи можливе запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

Ураження печінки можливе удорослих, якіприйняли10гібільшепарацетамолу,тау дітей, якіприйнялибільше 150мг/кгмаситіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривалий прийом карбамазепіну, фенобарбітону, фенітоїну, примідону, рифампіцину, звіробою або інших лікарських засобів, що індукують печінкові ферменти; зловживання алкоголем; недостатність глутатіонової системи, наприклад: розлади травлення, ВІЛ-інфекція, голодування, муковісцидоз, кахексія) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.

У разіпередозуванняможутьспостерігатисянудота, блювання, підвищенепотовиділення, психомоторнезбудження або пригніченняЦНС, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевогоритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми або може не відображатися тяжкість передозування чи ризик ураження органів. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні визначення концентрації є недостовірними).

Лікування: промивання шлунказ подальшимзастосуваннямактивованоговугілля (якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години), симптоматичнатерапія. Специфічнийантидотприпередозуванніпарацетамолу–N-ацетилцистеїн. При відсутності блювання можливезастосуванняметіонінупероральноабоN-ацетилцистеїнувнутрішньовенно, щоєефективним протягом24годинале максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин післяпередозування. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. Необхіднотакожвжитизагальнопідтримуючих заходів. Принеобхідності слідзастосовуватиa-адреноблокатори.

Симптомипередозування, зумовленікофеїном: збудження, запаморочення, прискорене дихання, блювання, тремтіння, судоми, екстрасистолія.

Лікування: промивання шлунка, повторне призначенняактивованоговугілля, форсованийлужнийдіурез, оксигенотерапія, гемодіалізу тяжкихвипадках, інфузіярідинитаелектролітів. Симптоматичнатерапія. Присудомахслідзастосовуватидіазепам.

Побічні реакції.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: риніт, закладеністьноса, бронхоспазм упацієнтів, чутливихдо ацетилсаліцилової кислоти тадо інших НПЗЗ.

З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсичнірозлади, включаючинудоту, блювання, дискомфортіболівепігастрії, печію, абдомінальнийбіль; запаленняшлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураженняшлунково-кишкового тракту, якіможутьвокремих випадкахвикликатишлунково-кишкові кровотечітаперфорації звідповіднимилабораторними таклінічнимипроявами.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки, підвищення активностіпечінковихферментів, якправило, безрозвиткужовтяниці, гепатонекроз(дозозалежний ефект).

З боку обміну речовин, метаболізму: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічноїкоми.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії, збудження, порушення сну, безсоння, загальнаслабкість, дзвін увухах.

З боку психіки: відчуття страху, неспокій, тривога, дратівливість.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, серцебиття, артеріальнагіпертензія.

З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, синціікровотечі, анемія, сульфатгемоглобінеміяіметгемоглобінемія(ціаноз, задишка, болівділянцісерця), гемолітичнаанемія, внаслідокантиагрегантної діїнатромбоцитиацетилсаліциловакислотаможепідвищуватиризик розвиткукровотеч. Спостерігалисятакікровотечі, якінтраопераційнігеморагії, гематоми, кровотечіз органівсечостатевоїсистеми, носовікровотечі, кровотечіз ясен, шлунково-кишкові кровотечітамозковігеморагії.

З боку імунної системи:реакціїгіперчутливості, включаючианафілаксію, анафілактичнийшок.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний свербіж, висипнашкіріі слизовихоболонках, включаючи генералізовані та еритематознівисипання; кропив’янка, ангіоневротичнийнабряк, мультиформнаексудативнаеритема, синдромСтівенса-Джонсона, токсичний епідермальнийнекроліз (синдром Лайєлла).

Загальні розлади: кровотечіможутьпризвестидо гостроїіхронічноїпостгеморагічноїанемії/залізодефіцитноїанемії(внаслідоктакзваноїприхованоїмікрокровотечі) звідповіднимилабораторнимипроявамиіклінічнимисимптомами, такимиякастенія, блідістьшкірногопокриву, гіпоперфузія; некардіогеннийнабряклегенів.

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 6 або по 10 таблеток у контурних чарункових упаковках; по 6 або по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці; по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 6 або по 12 контурних чарункових упаковок в пачці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ЦИТРАМОН-ДАРНИЦА

(СITRAMON-DARNITSA)

Состав:

действующие вещества: ацетилсалициловая кислота, парацетамол, кофеин;

1 таблетка содержит: ацетилсалициловой кислоты 240 мг, парацетамола 180 мг, кофеина 30мг;

вспомогательные вещества: кислота лимонная моногидрат, крахмал картофельный, повидон, какао, кальция стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

Основные физико-химические свойства: таблетки светло-коричневого цвета с вкраплениями, плоскоцилиндрической формы с фаской и риской, с запахом какао.

Фармакотерапевтическая группа. Анальгетики и антипиретики. Кислота ацетилсалициловая, комбинации без психолептиков. Код АТХ N02B A51.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Лекарственное средство оказывает аналгезирующее, жаропонижающее и противовоспалительное действие. Компоненты, входящие в состав лекарственного средства, усиливают эффекты друг друга.

Антипиретический эффект ацетилсалициловой кислоты реализуется через центральную нервную систему путем угнетения синтеза РGF₂ в гипоталамусе в ответ на воздействие эндогенных пирогенов. Аналгетический эффект имеет как периферическое, так и центральное происхождение: периферический эффект – угнетение синтеза простагландинов воспаленных тканей; центральный эффект – влияние на центры гипоталамуса. Ацетилсалициловая кислота также уменьшает агрегацию тромбоцитов.

Парацетамол оказывает анальгезирующее, жаропонижающее и очень слабое противовоспалительное действие, что связано с его влиянием на центр терморегуляции в гипоталамусе и слабо выраженной способностью ингибировать синтез простагландинов в периферических тканях.

Кофеин возбуждает центральную нервную систему. Кофеин повышает положительные условные рефлексы, стимулирует двигательную активность, ослабляет действие снотворных и наркотических веществ, усиливает действие анальгетиков и жаропонижающих средств.

Фармакокинетика.

Не изучалась.

Клинические характеристики.

Показания.

Терапия слабого или умеренного болевого синдрома при головной или зубной боли, первичной дисменорее, мигрени, артралгии, невралгии, заболеваниях, сопровождающихся гипертермией различной этиологии (как жаропонижающее средство).

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к компонентам лекарственного средства, другим салицилатам; тяжелые нарушения функции печени и/или почек, врожденная гипербилирубинемия, синдром Жильбера, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, заболевания крови, гемофилия, геморрагический диатез, выраженная анемия, лейкопения, тромбоз, тромбофлебит, геморрагические болезни, острые пептические язвы, состояние повышенного возбуждения, нарушения сна, тяжелая артериальная гипертензия, органические заболевания сердечно-сосудистой системы (в том числе атеросклероз), закрытоугольная глаукома, эпилепсия, гипертиреоз, декомпенсированная сердечная недостаточность, нарушения сердечной проводимости, тяжелый атеросклероз, склонность к спазму сосудов, ишемическая болезнь сердца, острый панкреатит, гипертрофия предстательной железы, тяжелые формы сахарного диабета, бронхиальная астма, вызванная приемом салицилатов, в анамнезе, пожилой возраст.

Не применять вместе с ингибиторами моноаминоксидазы (МАО) и в течение 2 недель после отмены ингибиторов МАО; противопоказан пациентам, принимающим трициклические антидепрессанты, b-блокаторы; противопоказана комбинация с метотрексатом в дозе 15мг/неделю или больше (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Парацетамол

Метоклопрамид и домперидон могут увеличивать скорость всасывания парацетамола, ахолестирамин – уменьшать. Антикоагулянтный эффект варфарина и других кумаринов может усиливаться при одновременном длительном применении парацетамола, что повышает риск кровотечения. Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект парацетамола. Противосудорожные лекарственные средства (включая фенитоин, барбитураты, карбамазепин), которые стимулируют активность микросомальных ферментов печени, могут усиливать токсическое воздействие парацетамола на печень вследствие повышения степени превращения лекарственного средства в гепатотоксичные метаболиты. При одновременном применении парацетамола с гепатотоксичными средствами увеличивается токсическое влияние лекарственных средств на печень.

Одновременное применение высоких доз парацетамола с изониазидом повышает риск развития гепатотоксичного синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков. Не применять одновременно с алкоголем.

Кофеин

Одновременное применение кофеина с ингибиторами МАО может вызвать опасное повышение артериального давления. Кофеин повышает эффект (улучшает биодоступность) анальгетиков-антипиретиков, потенцирует эффекты производных ксантина, a- и b-адреномиметиков, психостимулирующих средств. Циметидин, гормональные контрацептивы, изониазид усиливают действие кофеина. Кофеин снижает эффект опиоидных анальгетиков, анксиолитиков, снотворных и седативных средств, является антагонистом средств для наркоза и других лекарственных средств, угнетающих центральную нервную систему, конкурентным антагонистом препаратов аденозина, АТФ. При одновременном применении кофеина с эрготамином улучшается всасывание эрготамина из желудочно-кишечного тракта, с тиреотропными средствами – повышается их эффект. Кофеин снижает концентрацию лития в крови.

Ацетилсалициловая кислота

Противопоказанные комбинации.

Применение метотрексата в дозах 15 мг/неделю и больше повышает гематологическую токсичность метотрексата (снижение почечного клиренса метотрексата противовоспалительными агентами и вытеснение салицилатами метотрексата из связи с белками плазмы).

Комбинации, которые следует применять с осторожностью.

Одновременное применение ибупрофена препятствует необратимому ингибированию тромбоцитов ацетилсалициловой кислотой. Лечение ибупрофеном пациентов с риском кардиоваскулярных заболеваний может ограничивать кардиопротекторное действие ацетилсалициловой кислоты. При одновременном применении ацетилсалициловой кислоты и антикоагулянтов повышается риск развития кровотечения. При одновременном применении высоких доз салицилатов с НПВС (благодаря взаимному усилению эффекта) повышается риск возникновения язв и желудочно-кишечных кровотечений. Одновременное применение с урикозурическими средствами, такими как бензобромарон, пробенецид, снижает эффект выведения мочевой кислоты (благодаря конкуренции выведения мочевой кислоты почечными канальцами). При одновременном применении с дигоксином концентрация последнего в плазме крови повышается вследствие снижения почечной экскреции. При одновременном применении высоких доз ацетилсалициловой кислоты и пероральных противодиабетических лекарственных средств группы производных сульфонилмочевины или инсулина усиливается гипогликемический эффект последних за счет гипогликемического эффекта ацетилсалициловой кислоты и вытеснения сульфонилмочевины, связанной с белками плазмы. Диуретики в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты снижают фильтрацию клубочков благодаря снижению синтеза простагландинов в почках. Системные глюкокортикостероиды (за исключением гидрокортизона), которые применяются для заместительной терапии при болезни Аддисона, в период лечения кортикостероидами снижают уровень салицилатов в крови и повышают риск передозировки после окончания лечения. При применении с кортикостероидами повышается риск развития желудочно-кишечного кровотечения. Ацетилсалициловая кислота усиливает действие фенитоина. Ангиотензинпревращающий фермент (АПФ) в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты вызывает снижение фильтрации в клубочках вследствие ингибирования вазодилататорных простагландинов и снижения антигипертензивного эффекта. При одновременном применении с вальпроевой кислотой ацетилсалициловая кислота вытесняет ее из связи с белками плазмы, повышая токсичность последней. При применении с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина повышается риск развития желудочно-кишечного кровотечения вследствие возможного эффекта синергизма. Этиловый спирт способствует повреждению слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта и пролонгирует время кровотечения вследствие синергизма ацетилсалициловой кислоты и алкоголя.

Особенности применения.

У пациентов с аллергическими осложнениями, в том числе с бронхиальной астмой, аллергическим ринитом, крапивницей, кожным зудом, отеком слизистой оболочки и поллинозом носа, а также при их сочетании с хроническими инфекциями дыхательных путей и у больных с повышенной чувствительностью к НПВС на фоне лечения лекарственным средством возможно развитие бронхоспазма или приступа бронхиальной астмы.

При хирургических операциях (включая стоматологические) применение лекарственных средств, содержащих ацетилсалициловую кислоту, может повысить вероятность появления/усиления кровотечения.

С осторожностью применять для лечения пациентов с заболеваниями печени и почек, при эрозивно-язвенных поражениях и кровотечениях желудочно-кишечного тракта в анамнезе, при повышенной кровоточивости или при одновременном проведении противовоспалительной терапии.

Ацетилсалициловая кислота, входящая в состав лекарственного средства, даже в небольших дозах уменьшает выведение мочевой кислоты из организма, что может стать причиной острого приступа подагры у чувствительных пациентов.

Не рекомендуется применять лекарственное средство без консультации врача более 5 дней в качестве аналгезирующего и более 3 дней в качестве жаропонижающего средства.

При нарушении функции почек и печени интервал между приемами должен составлять не менее 8 часов.

Во время лечения необходимо отказаться от употребления алкоголя. При длительном применении необходим контроль системы свертывания крови и уровня гемоглобина.

Во время лечения не рекомендуется употреблять чрезмерное количество напитков, содержащих кофеин (таких как кофе, чай). Это может вызвать проблемы со сном, тремор, неприятные ощущения за грудиной из-за сердцебиения.

Парацетамол

Перед применением лекарственного средства необходимо проконсультироваться с врачом, если пациент применяет варфарин или подобные лекарственные средства, которые имеют антикоагулянтный эффект. Самый большой риск передозировки у пациентов с нецирротическим алкогольным заболеванием печени. Лекарственное средство может влиять на результаты лабораторных исследований содержания в крови глюкозы и мочевой кислоты.

Пациентам, принимающим анальгетики каждый день при артритах легкой формы, необходимо проконсультироваться с врачом. У пациентов с тяжелыми инфекциями, такими как сепсис, которые сопровождаются снижением уровня глутатиона, при приеме парацетамола повышается риск возникновения метаболического ацидоза. Симптомами метаболического ацидоза является глубокое, учащенное или затрудненное дыхание, тошнота, рвота, потеря аппетита. Следует немедленно обратиться к врачу в случае появления этих симптомов.

Не превышать указанных доз. Не принимать лекарственное средство с другими средствами, содержащими парацетамол.

Если симптомы не исчезают, необходимо обратиться к врачу.

Если головная боль становится постоянной, следует обратиться к врачу.

Хранить лекарственное средство вне поля зрения детей и в недоступном для детей месте.

Ацетилсалициловая кислота

Применять с осторожностью при гиперчувствительности к аналгетическим, противовоспалительным, противоревматическим средствам, при одновременном применении антикоагулянтов, больным с нарушениями кровообращения (например, патология сосудов почки, застойная сердечная недостаточность, гиповолемия, обширные операции, сепсис или сильные кровотечения), поскольку ацетилсалициловая кислота может также увеличить риск нарушения функции почек и острой почечной недостаточности. Ибупрофен может уменьшить ингибиторное влияние ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов. В случае применения лекарственного средства перед началом приема ибупрофена в качестве обезболивающего средства пациент должен проконсультироваться с врачом.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Лекарственное средство не применяют в период беременности или кормления грудью.

Способность влиять на скорость реакций при управлении автотранспортом или другими механизмами.

При применении высоких доз лекарственного средства следует воздержаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами из-за возможных побочных реакций со стороны нервной системы (головокружение, повышенная возбудимость, нарушение ориентации и внимания).

Способ применения и дозы.

Лекарственное средство назначают взрослым по 1 таблетке 2–3 раза в сутки после приема еды. Максимальная суточная доза лекарственного средства составляет 6 таблеток (в 3 приема).

Таблетки Цитрамон-Дарница не следует принимать более 5 дней как обезболивающее средство и более 3 дней – как жаропонижающее средство.

Не превышать рекомендуемую дозу.

Не принимать вместе с другими лекарственными средствами, содержащими парацетамол.

Дети.

Не следует применять лекарственные средства, содержащие ацетилсалициловую кислоту, детям с острой респираторной вирусной инфекцией (ОРВИ), которая сопровождается или не сопровождается повышением температуры тела. При некоторых вирусных заболеваниях, особенно гриппе А, гриппе В и ветряной оспе, существует риск развития синдрома Рея, который требует неотложного медицинского вмешательства. Риск может быть повышенным, если ацетилсалициловую кислоту применять в качестве сопутствующего лекарственного средства, однако причинно-следственная связь в данном случае не доказана. Если указанные состояния сопровождаются длительной рвотой, это может быть признаком синдрома Рея. Учитывая вышеуказанные причины, детям противопоказано применение лекарственного средства без наличия особых показаний (болезнь Кавасаки).

Передозировка.

Симптомы передозировки могут проявляться при длительном применении лекарственного средства или при применении в дозах, во много раз превышающих рекомендованную. Симптомы передозировки, обусловленные ацетилсалициловой кислотой.

Токсичность салицилатов может проявляться вследствие длительного применения терапевтических доз или острой интоксикации (при применении >100мг/кг/сутки более 2 дней (случайное проглатывание детьми или случайная передозировка), которая потенциально угрожает жизни. Хроническое отравление салицилатами может проходить бессимптомно, поскольку не имеет специфических симптомов. Интоксикация салицилатами средней степени тяжести, или салицилизм, обычно развивается только после повторного применения высоких доз.

Симптомы: головокружение, шум в ушах, глухота, повышенная потливость, тошнота, рвота, головная боль и угнетение сознания – могут контролироваться путем снижения дозы. Шум в ушах может возникать при концентрации в плазме крови от 150 до 300 мкг/мл. Более тяжелые побочные эффекты возникают при концентрации больше 300 мкг/мл. Основной особенностью острого отравления является тяжелое нарушение кислотно-щелочного баланса, которое может варьировать в зависимости от возраста пациента и тяжести интоксикации. Распространенным признаком у детей является метаболический ацидоз. Тяжесть отравления нельзя оценить только по концентрации в плазме крови. Всасывание ацетилсалициловой кислоты может замедляться вследствие торможения опорожнения желудка, формирования конкрементов в желудке или в результате применения лекарственных средств, покрытых энтеросолюбильной оболочкой.

Неотложная помощь при отравлении ацетилсалициловой кислотой определяется степенью тяжести, стадией и клиническими симптомами и соответствует стандартным методам оказания неотложной помощи при отравлениях. Первоочередные меры должны быть направлены на ускорение выведения лекарственного средства, а также на восстановление электролитного и кислотно-щелочного баланса. Вследствие комплексных патофизиологических эффектов отравления салицилатами могут возникнуть некоторые симптомы и лабораторные изменения.

Отравление легкой и средней степени: тахипноэ, гипервентиляция, дыхательный алкалоз, повышенная потливость, тошнота, рвота. Лабораторные данные: алкалоз, щелочная реакция мочи.

Тяжелое отравление: дыхательный алкалоз с компенсаторным метаболическим ацидозом, гиперпирексия, шум в ушах, глухота. Дыхательная система: от гипервентиляции, некардиогенного отека легких до остановки дыхания и асфиксии; лабораторные данные: алкалоз, щелочная реакция мочи. Сердечно-сосудистая система: от нарушений сердечного ритма, артериальной гипотензии до остановки сердца. Потеря жидкости и электролитов: дегидратация, олигурия, почечная недостаточность. Лабораторные данные: гипокалиемия, гипернатриемия, гипонатриемия, нарушение функции почек. Нарушение обмена глюкозы, кетоз лабораторно проявляются в виде гипергликемии, гипогликемии (особенно у детей), повышения уровня кетоновых тел. Желудочно-кишечный тракт: желудочно-кишечные кровотечения. Со стороны крови: от угнетения функции тромбоцитов до коагулопатии. Лабораторные данные: увеличение протромбинового времени, гипопротромбинемия. Неврологические: токсическая энцефалопатия и угнетение ЦНС от вялости, угнетения сознания до комы и судорог.

Симптомы передозировки в первые 24 часа, обусловленные парацетамолом: бледность кожи, потеря аппетита, анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, гепатонекроз, повышение активности печеночных трансаминаз, увеличение протромбинового индекса. Симптомы поражения печени наблюдаются через 12–48 часов после передозировки. Могут возникать нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз. При тяжелом отравлении печеночная недостаточность могут прогрессировать и привести к развитию токсической энцефалопатии с нарушением сознания, кровоизлияний, гипогликемии, комы, в отдельных случаях – с летальным исходом. Острая почечная недостаточность с острым некрозом канальцев может проявляться сильной поясничной болью, гематурией, протеинурией и развиться даже при отсутствии тяжелого поражения почек. Отмечалась также сердечная аритмия и панкреатит.

При длительном применении лекарственного средства в больших дозах со стороны органов кроветворения может развиться апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения. При приеме больших доз со стороны центральной нервной системы возможно головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации; со стороны мочевыделительной системы – нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, капиллярный некроз).

Поражение печени возможно у взрослых, которые приняли 10 г и больше парацетамола, и у детей, которые приняли более 150 мг/кг массы тела. У пациентов с факторами риска (длительный прием карбамазепина, фенобарбитала, фенитоина, примидона, рифампицина, зверобоя или других лекарственных средств, индуцирующих печеночные ферменты, злоупотребление алкоголем; недостаточность глутатионовой системы, например: расстройства пищеварения, ВИЧ-инфекция, голодание, муковисцидоз, кахексия) прием 5 г или более парацетамола может привести к поражению печени.

При передозировке необходима скорая медицинская помощь. Пациента следует немедленно доставить в больницу, даже если отсутствуют ранние симптомы передозировки.

В случае передозировки могут наблюдаться тошнота, рвота, повышенное потоотделение, психомоторное возбуждение или угнетение ЦНС, сонливость, нарушение сознания, нарушение сердечного ритма, тахикардия, экстрасистолия, тремор, гиперрефлексия, судороги или может не отображаться тяжесть передозировки или риск поражения органов. Концентрацию парацетамола в плазме крови следует измерять через 4 часа или позже после приема (более ранние измерения концентрации являются недостоверными).

Лечение: промывание желудка с последующим применением активированного угля (если чрезмерная доза парацетамола была принята в пределах 1 часа), симптоматическая терапия. Специфический антидот при передозировке парацетамола – N-ацетилцистеин. При отсутствии рвоты возможно применение метионина перорально или N-ацетилцистеина внутривенно, является эффективным в течение 24 часов, но максимальный защитный эффект наступает при его применении в течение 8 часа после передозировки. Эффективность антидота резко снижается после этого времени. Необходимо также принять общеподдерживающие меры. При необходимости следует применять a-адреноблокаторы.

Симптомы передозировки, обусловленные кофеином: возбуждение, головокружение, учащенное дыхание, рвота, дрожь, судороги, экстрасистолия.

Лечение: промывание желудка, повторное назначение активированного угля, форсированный щелочной диурез, оксигенотерапия, гемодиализ в тяжелых случаях, инфузия жидкости и электролитов. Симптоматическая терапия. При судорогах следует применять диазепам.

Побочные реакции.

Со стороны респираторной системы, органов грудной клетки и средостения: ринит, заложенность носа, бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВС.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: диспептические расстройства, включая тошноту, рвоту, дискомфорт и боли в эпигастрии, изжогу, абдоминальную боль, воспаление желудочно-кишечного тракта, эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта, которые в отдельных случаях могут вызвать желудочно-кишечные кровотечения и перфорации с соответствующими лабораторными и клиническими проявлениями.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: нарушение функции печени, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект).

Со стороны обмена веществ, метаболизма: гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, тремор, парестезии, возбуждение, нарушения сна, бессонница, общая слабость, звон в ушах.

Со стороны психики: чувство страха, беспокойство, тревога, раздражительность.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, аритмия, сердцебиение, артериальная гипертензия.

Со стороны крови и лимфатической системы: тромбоцитопения, агранулоцитоз, синяки и кровотечения, анемия, сульфатгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боли в области сердца), гемолитическая анемия, вследствие антиагрегантного действия на тромбоциты ацетилсалициловая кислота может повышать риск развития кровотечений. Наблюдались такие кровотечения, как интраоперационные геморрагии, гематомы, кровотечения из органов мочеполовой системы, носовые кровотечения, кровотечения из десен, желудочно-кишечные кровотечения и мозговые геморрагии.

Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувствительности, включая анафилаксию, анафилактический шок.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: кожный зуд, сыпь на коже и слизистых оболочках, включая генерализованные и эритематозные высыпания, крапивница, ангионевротический отек, мультиформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).

Общие нарушения: кровотечения могут привести к острой и хронической постгеморрагической анемии/железодефицитной анемии (вследствие так называемого скрытого микрокровотечения) с соответствующими лабораторными проявлениями и клиническими симптомами, такими как астения, бледность кожного покрова, гипоперфузия; некардиогенный отек легких.

Срок годности. 3 года.

Не применять лекарственное средство по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка.

По 6 или по 10 таблеток в контурных ячейковых упаковках; по 6 или по 10 таблеток в контурной ячейковой упаковке, по 1 контурной ячейковой упаковке в пачке; по 10 таблеток в контурной ячейковой упаковке, по 6 или по 12 контурных ячейковых упаковок в пачке.

Категория отпуска. Без рецепта.

Производитель. ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 02093, г. Киев, ул. Бориспольская, 13.